-
1 allegiance
(allegiancy) n вірність, лояльність, відданість (звич. державі, уряду тощо)- absolute allegiance глибока/ стійка/ непохитна вірність, відданість- firm allegiance глибока/ стійка/ непохитна вірність, відданість- local allegiance обов'язок іноземця підкорятися місцевим законам- unflinching allegiance глибока/ стійка/ непохитна вірність, відданість- to abandon allegiance порушувати вірність- to declare allegiance заявити про лояльність- to pledge allegiance брати на себе зобов'язання вірності- to renounce allegiance порушувати вірність- to repudiate allegiance порушувати вірність- to swear allegiance клястися у вірності -
2 vow
1. n1) обітниця; клятва; урочиста обіцянка; зарікання, зарокto make a vow — дати клятву, поклястися, заприсягтися; заректися
2) чернеча обітниця3) благання, молитва4) мрія, пристрасне бажання5) жертвування2. v1) давати обітницю (клятву); клястися, присягатися; урочисто обіцяти2) урочисто обіцяти3) присвячувати (комусь, чомусь); прирікати4) проголошувати; урочисто заявлятиto vow and declare — урочисто обіцяти; урочисто проголосити
* * *I [vau] n.1) обітниця; клятва; зарік, урочиста обіцянка; lovers’ vows клятви в вірності ( закоханих); the marriage vow щлюбна обітниця; to break [to hold, to keep] a vow порушувати [дотримати] обітницю /клятву/; to make a vow дати обітницю /клятву, зарік/; to exchange vows поклястися один одному в вірності; to be under а vow /to be bound by a vow/ to do smth. поклястися зробити щось; the vow of chastity обітниця безшлюбності; to take the vows постригтися в ченці, стати ченцем2) мольба, молитва; мрія, палке бажання желаниеII [vau] v.1) давати обітницю, клятву, зарік; клястися, урочисто обіцяти; to vow celibacy дати обітницю безшлюбності; to vow vengeance against smb. поклястися помститися комусь; урочисто обіцяти; the king vowed an abbey to God for the victory король дав богу обітницю побудувати абатство в випадку перемоги2) (to) присвячувати (комусь, ч.омусь): обрікати; to vow oneself to a life of self-sacrifice присвятити себе служінню іншим3) проголошувати, урочисто заявляти; she vowed that she was delighted вона заявила, що дуже рада; to vow and protest завірити клятвою; = клястися усіма святими; to vow and declare урочисто обіцяти; дати урочисту обіцянку; урочисто проголосити -
3 vow
I [vau] n.1) обітниця; клятва; зарік, урочиста обіцянка; lovers’ vows клятви в вірності ( закоханих); the marriage vow щлюбна обітниця; to break [to hold, to keep] a vow порушувати [дотримати] обітницю /клятву/; to make a vow дати обітницю /клятву, зарік/; to exchange vows поклястися один одному в вірності; to be under а vow /to be bound by a vow/ to do smth. поклястися зробити щось; the vow of chastity обітниця безшлюбності; to take the vows постригтися в ченці, стати ченцем2) мольба, молитва; мрія, палке бажання желаниеII [vau] v.1) давати обітницю, клятву, зарік; клястися, урочисто обіцяти; to vow celibacy дати обітницю безшлюбності; to vow vengeance against smb. поклястися помститися комусь; урочисто обіцяти; the king vowed an abbey to God for the victory король дав богу обітницю побудувати абатство в випадку перемоги2) (to) присвячувати (комусь, ч.омусь): обрікати; to vow oneself to a life of self-sacrifice присвятити себе служінню іншим3) проголошувати, урочисто заявляти; she vowed that she was delighted вона заявила, що дуже рада; to vow and protest завірити клятвою; = клястися усіма святими; to vow and declare урочисто обіцяти; дати урочисту обіцянку; урочисто проголосити -
4 swear
In1) клятва; божіння2) присяга3) прийняття присяги4) богохульство, лайкаIIv (past swore; заст. sware; p.p. sworn)1) присягатися, клястися2) юр. свідчити, давати показання під присягоюwill you swear to it that you were not there? — чи ви можете дати показання під присягою, що вас там не було?
3) присягати, приймати присягу4) примушувати поклястисяto swear smb. to secrecy — примусити когось поклястися в збереженні таємниці
5) приводити до присяги6) лаятися, богохулитиswear out — юр. одержати повноваження на арешт
to swear black is white — запевняти, що чорне — це біле
to swear a charge (accusation) against smb. — обвинувачувати когось під присягою
to swear like a fishwife (like a lord, like a sailor, like a trooper, like blazes) — лаятися як візник, лаятися на всі заставки
* * *I1) клятва; божіння; присяга; прийняття присяги2) лайка; лихослів'яII v(swore; sworn)1) клястися2) (by) молитися на кого-небудь; безмежно вірити кому-небудь або в що-небудь3) (to) змушувати заприсягти; приводити до присяги4) юp. показувати, давати показання під присягою; присягати, приймати присягу5) лаятися; богохулити; лихословити -
5 swear
I n1. присяга; клятваII v (swore, sworn)1. присягатися, клястися2. юр. свідчити, давати показання під присягою- to swear allegiance присягатися у вірності- to swear an oath давати присягу- to swear in приводити до присяги під час вступу на посаду- to swear on the Bible поклястися на Біблії- to swear to свідчити під присягою
См. также в других словарях:
присягати — а/ю, а/єш, недок., присягну/ти і присягти/, гну/, гне/ш; мин. ч. присягну/в, ну/ла, ну/ло і прися/г, ла/, ло/; док. 1) неперех. Давати присягу (у 1 знач.). Присягати на вірність. 2) перех. і неперех. Твердо обіцяти кому небудь здійснити щось,… … Український тлумачний словник
присягатися — а/юся, а/єшся, недок., присягну/тися і присягти/ся, гну/ся, гне/шся; мин. ч. присягну/вся, ну/лася, ну/лося і прися/гся, ла/ся, ло/ся; док., розм. 1) Твердо обіцяти кому небудь здійснити щось, підкріплюючи обіцянку якою небудь клятвою; клястися.… … Український тлумачний словник
